https://president.gov.ua

Збиття літака в Ірані стало викликом для Офісу Президента

Жахлива трагедія в Ірані 8 січня торкнулася багатьох сторін, змусивши їх реагувати, коментувати та розслідувати. У кризових ситуаціях Офіс Президента має виступати надійним каналом комунікації та надавати повну правдиву інформацію своєчасно. Своєчасно, надійно, релевантно – чи було це так?  

СВОЄЧАСНО?

8-го січня літак авіакомпанії МАУ при виконанні рейсу PS752 за маршрутом Тегеран – Київ зник з радарів через декілька хвилин після вильоту з міжнародного аеропорту Тегерану о 4:10. Літак упав, всі пасажири та екіпаж загинули.

У час катастрофи Президент Зеленський перебував у Омані з приватним візитом. Повернувшись в Україну, Президент негайно – але вже через 14 годин після трагедії – зібрав робочу нараду щодо питань, пов’язаних з падінням літака. Жалобу оголосили лише наступного дня через те, що президента не було в державі. 

Кризові ситуації вимагають невідкладної реакції. Відповідно, доцільність тактики «спершу робимо – потім говоримо», обраної Офісом Президента, викликає сумніви. Для порівняння, керівництво авіакомпанії МАУ зібралось на зустріч протягом трьох годин після трагедії, а перший прес-брифінг був негайно призначений на десяту годину ранку.

НАДІЙНО?

Уряду України знадобилося три дні, щоб офіційно заявити про причину катастрофи. 11 січня Президент наполіг на офіційних вибаченнях Ірану за збиття літака МАУ. 

До цього було декілька думок щодо можливих причин катастрофи: 

8 січня о 10:25 – брифінг МАУ, під час якого керівництво компанії запевнило у технічній справності повітряного судна та досвідченості персоналу. Із самого початку компанія відмовилась навіть допускати вірогідність помилки екіпажу. 

8 січня – заява Офісу Генерального прокурора про початок розслідування за ч. 3 ст. 276 КК (порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту, що спричинила загибель людей).

9 січня о 10:52 – пост Олексія Данилова на ФБ стосовно чотирьох версій, що вивчалися, а саме: (1) ураження літака російською ракетою; (2) зіткнення з іншим об’єктом; (3) технічні причини; та (4) терористичний акт. 

9 січня о 20:30 – слова Дональда Трампа про те, що він підозрює «когось» у можливому скоєнні помилки «з іншої сторони». 

9 січня о 21:48 – заяви Джастіна Трюдо про те, що Канада має докази збиття літака іранською ракетою. 

9 січня о 23:07 – заява Бориса Джонсона щодо підтвердження версії про збитий літак. 

У той час, коли міжнародні партнери активно виступали з приводу усіх версій, більше схиляючись до версії про збитий літак, Офіс Президента мовчав; його пріоритетним завданням, здавалося, було зменшення спекуляцій навколо трагедії.

Через невідповідності у повідомленнях, а також надмірно стримане ставлення Президента, виникають сумніви з приводу надійності озвученої ним інформації. 

РЕЛЕВАНТНО?

Після офіційного підтвердження факту збиття літака від 11 січня Олексій Данилов зізнався, що Україна мала докази ракетного удару по літаку ще до того, як відповідну інформацію оприлюднили партнери з інших країн.

Такі приховування чи притримування правди ставлять під сумнів релевантність інформації, що подавалась у повідомленнях представників українського уряду.

Своєчасність, надійність та релевантність – три основних елементи комунікації в умовах кризи. Їх присутність у кризових комунікаціях президентської команди у не просто кризовий, а в трагічний для України час, на жаль, сумнівна. 

Трагедія в Ірані 8 січня принесла немислимі втрати родинам в Україні, Канаді, Великобританії, Швеції, Німеччині, Ірані та Афганістані. Жодні слова не можуть висловити горе втрати. 

Наше глибоке співчуття сім’ям загиблих. 

 

Автор: Поліна Бойчук

Share