Україна на порядку денному світових сил
Цими днями увага всього світу була прикута спочатку до маленького британського селища Карбіс Бей, потім до Брюсселю і, нарешті, до Женеви. 46й Президент США Джо Байден відвідав саміт G7, після чого вирушив на саміт НАТО і звідти - на зустріч з російським візаві. Історичне турне Європою - перша закордонна поїздка Байдена в якості голови Білого дому, за словами радника з питань національної безпеки Джейка Саллівана, мала на меті об`єднати західні демократії у боротьбі проти авторитарних країн. Європейські лідери прагнули більше акцентувати увагу на питаннях кліматичних змін, боротьби з пандемією та вакцинації, а також глобальної податкової реформи.
Цьогоріч до Великої Британії як країни, що зараз головує у G7, було також запрошено лідерів Південної Кореї, Австралії, Індії та Південної Африки. Німецькі політологи назвали формат G7+ розширенням можливостей протистоянню Китаю, а в європейській пресі заговорили про «похорони» БРІКС. Росія та Китай лишаються останніми стовпами групи, оскільки Індія змінює курс на зближення зі США. В багатьох гучних заявах, що лунали перед насиченою серединою червня, і головне – в комюніке, Росія та Китай отримують попередження стосовно своєї агресивної експансивної політики.
В комюніке лідери G7 називають Росію стороною конфлікту на Сході України, а не посередником, закликають її вивести російські війська і техніку, розміщені на східному кордоні України і в Криму. Кремль закликали припинити «дестабілізуючу поведінку» та «зловмисну діяльність», але в Кремлі вчергове зробили вигляд, що не розуміють, про що мова. Попри акцент на кліматичних змінах, лідери G7 не розглядали заборони на видобуток викопних енергетичних ресурсів в Арктичній зоні. Втім, це могло б змусити Росію змінити тон. Більше того, у своїх прагненнях добудувати трубопровід Північний потік 2, Росія пропагує, що проєкт не несе в собі жодних екологічних ризиків. Таку ж позицію зайняла і Німеччина, не враховуючи, що Північний потік 2 – це не задекларованих 1230 км, а майже 5000. Саме така протяжність труби від місця видобутку газу до кінцевого пункту у німецькому Грайфсвальді, яка може поставити крапку на транзиті через Україну.
Восьмий рік війни Росії проти України зобовязує світових лідерів говорити про порушення міжнародного права, людські втрати, порушення прав людини, політичних в`язнів та багато інших страшних речей. Втім стає все більш очевидно, що для зміни становища потрібні дії. Як України, так і західних союзників.
Попри те, що на саміт НАТО були запрошені лише представники країн-членів Альянсу, українському питанню було надано значно більше уваги, ніж на саміті G7. В комюніке сказано, що конфлікт в та навколо України, за нинішніх умов, лишається першою темою на порядку денному. Втім, конкретика для України, якої так очікував Президент Зеленський, була фактично повторена з недавнього візиту Держсекретаря Ентоні Блінкена: для отримання ПДЧ в НАТО Україна мусить проводити реформи. Разом із тим, сам факт того, що члени НАТО підтвердили майбутнє членство для України через ПДЧ - уже був знаковим. З часу, коли це рішення було прийнятим вперше - у 2008 році, світовий політичний ландшафт, і, зокрема, ситуація в Україні, дуже змінилися: розворот в напрямі від євроатлантичної інтеграції за часів Януковича, Євромайдан, збройна агресія Росії проти України, фіксація євроатлантичних прагнень України в Конституції. Тим не менше, лідери країн-членів НАТО висловили рішучу підтримку Україні в її протидії гібридній агресії і це було тим сигналом, якого ми чекали.
Як відомо, в гібридній війні на перший план виходить інформаційна вимір, де основним інструментом стає дезінформація. На превеликий жаль, найбільш очікувана зустріч останніх місяців, що відбулася між Байденом і Путіним, не змінила риторики Кремля. У своїй прес-конференції Путін намагався стороною обійти питання України. Коли, все ж, був вимушений коментувати, продовжував це у звичному стилі про нібито підтриманий Заходом переворот в Україні. Єдиним своїм зобов’язанням він назвав дотримання Мінських домовленостей, але жодних змін у його відповідях журналісти не простежили. Очевидно, під час зустрічі не були підняті питання Північного потоку 2 чи утримання українських політичних в’язнів. Президент Байден під час своєї прес-конференції наголошував на важливості дотримання прав людини, втім, стає більш очевидним, що українській владі необхідно самим докласти більше зусиль, аби звільнити своїх громадян. Підтримка Заходу буде посилена лише за умови реформ, відсторонення від влади людей, які працюють проти інтересів країни та дотримання системної послідовної політики.
