Зустріч Зеленського-Байдена: аналіз спільної заяви

У середу відбулась довгоочікувана зустріч президентів Байдена та Зеленського у Вашингтоні. Замість запланованої однієї години, перемовини тет-а-тет тривали вдвічі довше. Проте чи вдалося українській делегації досягнути всіх поставлених цілей? Проаналізувавши спільну заяву, опубліковану сторонами по закінченню переговорів, TRUMAN спробує підвести підсумки Вашингтонського саміту.

Почнемо із глобальних завдань, які для себе визначили обидві делегації. Якщо для адміністрації Байдена ключовим було підтвердити власну підтримку Україні та продемонструвати світові повернення США на міжнародну арену, то у випадку команди Зеленського все набагато складніше. Від переговорників очікували вирішення питання Північного потоку 2, членства України в НАТО, а також залучення Штатів до врегулювання конфлікту на Сході. Задача не з легких. 

Не надто сприятливими виявилися і умови, за яких відбувся візит до Вашингтону. Основна увага адміністрації Байдена сьогодні зосереджена на врегулюванні «афганської кризи», наслідки якої, безумовно, вплинуть на майбутні вибори до Конгресу. Тим не менш, досягнути вдалося чимало.

Згідно із заключним документом саміту сторони домовилися про відродження Комісії стратегічного партнерства, яка фактично припинила функціонувати у 2018 році. Нове засідання в цьому форматі, що відбудеться до кінця осені, може завершитися підписанням нової Хартії Україна-США, що, безумовно, виведе відносини між державами на новий рівень.

Не менш важливим стало підписання Стратегічної оборонної угоди між Києвом та Вашингтоном. Так, угода є рамковою та потребує детального наповнення. Проте вже сьогодні вона зачіпає питання, що найбільше цікавлять Україну. Це і безпека на Чорному морі, і протидія кібератакам, і спільна боротьба з російською агресією, а також обмін розвідувальною інформацією.

У цьому контексті варто також згадати новий пакет військової допомоги, що Вашингтон пообіцяв Україні. Домовленість передбачає поставки летального та нелетального озброєння на суму $60 млн. Невдовзі Україна отримає нову партію американських Джавелінів. Експерти вважають, що таким чином адміністрація Байдена реагує на російські провокації на східних українських кордонах, збільшуючи ціну потенційної агресії.

З ініціативи Президента Зеленського сторони домовилися співпрацювати задля звільнення українських політичних в‘язнів. Згідно зі списком наданим українською делегацією їх сьогодні налічується близько 450 чоловік.

Загалом Сполучені Штати в черговий раз підтвердили свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Визнання анексії Криму не буде, заявила американська делегація. А для подолання наслідків військових дій на Донбасі США цьогоріч надасть гуманітарну допомогу на суму $45 млн.

Не обійшли стороною і питання пандемії коронавірусу. Тут все чітко і по ділу. На боротьбу із COVID-19 Штати виділять Україні $12,8 млн.

Україна в свою чергу взяла на себе численні зобов’язання, що стосуються децентралізації, реформ судової системи, СБУ, САП, НАБУ та державного управління загалом. Саме цього й очікувала американська сторона, про що свідчать $463 млн, виділених на проведення подібних структурних змін.

В цілому, домовленості, яких вдалося досягти, вражають як кількістю так і різноманіттям сфер, котрих вони стосуються. Це і наукові дослідження та конструкторські роботи, і атомна енергетика, і кліматична політика, і навіть космічна діяльність. 

Проте деяких завдань виконати все ж таки не вдалося. 

Спільна заява щодо стратегічного партнерства жодним чином не вирішує питання членства України в НАТО. Відсутні будь-які, натяки на отримання Україною ПДЧ. Таким чином, адміністрація Байдена залишає собі простір для маневру, зазначають експерти. Завдання команди Зеленського вони вбачають у представленні власної програми реформ, що підготують Україну до членства. Із цією задачею делегація частково впоралася, запропонувавши так званий План трансформації, що буде деталізований на майбутньому засіданні Комісії стратегічного партнерства.

Не вдалося українським представникам досягнути і хоч якоїсь конкретизації американо-німецької угоди по ПП-2. Механізми, котрі будуть задіяні у випадку використання газопроводу в якості зброї, досі залишаються невідомими. 

Схожа ситуація із залученням США до врегулювання конфлікту на сході України. Жодної згадки про призначення нового спецпредставника з даного питання чи про участь Вашингтону у Нормандському форматі.

Неприємно вразила і відсутність спільного брифінгу обох президентів по закінченню перемовин. Проте експерти переконують, причина не в Україні. Байден навряд чи хотів відповідати на гострі запитання журналістів щодо ситуації в Афганістані. 

Загалом перемовини Зеленського та Байдена можна вважати успішними, про що й свідчить заключний документ. Так, ключові питання залишились невизначеними. Проте на це існують об’єктивні причини. По завершенню Вашингтонського саміту міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що результати переговорів перевершили його очікування, а він та його колеги готові приступити до реалізації досягнутих домовленостей.