Нова коаліційна угода в Німеччині: Чого чекати Україні
Новий уряд ФРН сформовано. Результатом переговорів, котрі тривали близько двох місяців та вперше відбувалися за зачиненими дверима, стала коаліційна угода між соціал-демократами, "Союзом 90/Зеленими" та Вільною демократичною партією. Окрім розподілу місць у новоспеченому уряді, угода закріплює так звані правила гри для усіх політичних сил в країні.
Перш за все, варто відзначити зміни у зовнішньополітичному відомстві Німеччини. Тепер у федеральному міністерстві закордонних справ керуватимуть Зелені. Лідер партії Анналена Бербок не лише замінить на посаді Гайко Мааса, але й представлятиме Німеччину на зустрічах Нормандського формату на рівні міністрів. Союз 90/Зелені відомі своєю активною проукраїнською позицією та фокусом на дотриманні прав людини. Таким чином, союзника в рамках Четвірки Росія не отримає.
Однак загальний вплив Зелених на зовнішню політику Німеччини залишається незрозумілим. За ери Меркель усі важелі в даній сфері зосереджувались в руках у канцлера. Чи поверне Олаф Шольц ініціативу до МЗС та чи наполягатиме Бербок на автономії власного відомства - покаже час.
У новій коаліційній угоді Німеччина вперше визнала на такому рівні прагнення України до членства в ЄС. Більше того, уряд висловив підтримку таким амбіціям. Партії пообіцяли пожвавити відносини з країнами Східного партнерства, зокрема, новоспеченим Асоційованим тріо України, Молдови та Грузії.
Однак запорукою успішної євроінтеграції Києва Берлін все ще вважає ефективну реалізацію структурних реформ. Підтримка внутрішніх трансформацій в Україні, безумовно, продовжиться. Однак за керівництва вільних демократів політика німецького міністерства фінансів стане більш стриманою та заощадливою.
Зазнала змін і позиція ФРН щодо Росії. У новій угоді жодної згадки про партнерство та близькі відносини. Тепер Москва для Німеччини – тільки вагомий політичний актор. До конструктивного діалогу в Берліні готові, однак вимагають від Росії припинення дестабілізації ситуації в Україні та виконання Мінських домовленостей. До цього моменту про зняття санкцій і думати не слід.
Незрозумілою залишається позиція нового уряду щодо Північного потоку 2 та перспективи членства України в НАТО. З останнього питання прогресу очікувати не варто, зазначають експерти. Приєднання Києва до Північноатлантичного альянсу до стратегічних інтересів ФРН точно не належить.
Що ж до Північного потоку 2, то формально ключ від даного питання тепер знаходиться у Зелених. Однак консенсусу з даного питання в уряді все ще немає. Якщо Союз 90 ще з початку будування газогону виступає різко проти даної ініціативи, то соціал-демократи на чолі з новим канцлером Шольцом запуск ПП2 підтримують.
Все ж, одне положення нової угоди вселяє надію в даному контексті. Документ передбачає, що сертифікація усіх газогонів має відбуватися з дотриманням права ЄС. Саме такою і є позиція України щодо ПП2 сьогодні.
