Байден та NYT: переписка про Україну

Едіторіал The New York Times від 19 травня під назвою "Війна в Україні ускладнюється, тоді як Америка не готова" відкрив українцям очі на альтернативний погляд зі США на війну в Україні. Причому, погляд не маргінальний. Однак, навіть репутація NYT не завадила українцям уголос заявити, наскільки його шанована редакція помиляється щодо України.

У своїй публікації редакція NYT зазначає, що війна в Україні переходить до стадії невизначеності, коли значна ескалація може призвести до ядерного удару з боку росії. У даному контексті американське видання закликає вище політичне керівництво США «тверезо оцінити» ситуацію. Редакція вбачає завданням Білого дому за такого сценарію – переглянути обсяг підтримки Україні, та встановити чіткі кордони, до яких ця підтримка може простягатися. Варто зауважити, що за межами цих кордонів на Україну чекатимуть можливі «болісні» рішення, що коштуватимуть їй територій.

Ми знову чуємо історію про те, що путін вклав у війну забагато особистого престижу, щоб відступити. Але чи означає це, що редакція готова виправдати насилля та пробачити його, якщо постать насильника є аж такою великою, що тінь він неї падає на його злочини, покриваючи їх?

Чому пропозиції NYT несуть більше шкоди, ніж користі, (у тому числі та насамперед для США) чудово пояснили колеги з «Європейської правди» та The Kyiv Independent у своїх редакційних статтях. Ми ж від себе узагальнимо.

Перш за все, територіальні поступки москві стануть прецедентом безкарності агресора. Не слід забувати, що росія не єдиний та далеко не наймогутніший ревізіоніст в межах сучасної системи міжнародних відносин. Реалізація сценарію, запропонованого NYT, стане сигналом для інших опонентів Сполучених Штатів. Зокрема, Китаю. Ескалація територіальних суперечок, що зачіпають його амбіції, значно дестабілізує Індо-Тихоокеанський регіон, ключовий для Вашингтону у найближчому майбутньому.

Коли «право сильного» почне домінувати у системі міжнародних відносин, світовий порядок буде повністю зруйновано. Не те, що б ми зараз бачили ефективну роботу механізмів із запобігання та врегулювання конфліктів, напрацьованих світовим співтовариством. Та віра у настання відповідальності за міжнародні злочини ще жива.

Війна в Україні - безпрецедентне загострення боротьби між демократією та авторитаризмом. Зовнішня політика москви, зазвичай, є результатом її внутрішніх процесів. Є думка, що причиною російської агресії є не стільки загроза НАТО, як намагання зберегти свій внутрішній режим. Втрата Україною нових територій вважатиметься перемогою кремля та лише посилить позиції путінського режиму всередині країни. Водночас для Сполучених Штатів подібний сценарій дорівнюватиме новим репутаційним втратам. 

Так, це російський наратив, що росія воює насправді не з Україною, а із Заходом. Однак, є багато людей, в тому числі у Європі та й у самих Сполучених Штатах, котрі в це вірять. Поразка України у війні з росією (бо втрата територій є нічим іншим, аніж поразкою) автоматично поширюватиметься на США.

Після заяв з боку американських урядовців, які в едіторіалі наводить NYT, про те, що Штати підтримуватимуть Україну до самої перемоги, розгубити підтримку по дорозі до цієї перемоги – означатиме для Штатів зрадити, відступити. Якщо ми говоримо, що в площині цінностей війна точиться за демократію, то чого для США коштуватимуть дії, розцінені світом як зрада демократії та тих, хто її захищає?

У разі поразки України втрати очікують і демократичну адміністрацію Джозефа Байдена. Швидше за все, Республіканська Партія використає непослідовну політику Білого дому як аргумент на проміжних виборах у листопаді, та майбутніх президентських виборах. 

Нещодавнє рішення Сенату про схвалення чергового пакету військової допомоги для Україна на суму $40 мільярдів не підтримали лише 11 сенаторів. Усі республіканці. Після територіальних поступок владіміру путіну український двопартійний консенсус буде ліквідовано, а трампісти з новими силами накинуться на «неефективну» глобалістську політику Байдена.

У статті редакція NYT просить (навіть вимагає) у Президента Байдена відповідей на питання: якими ж є цілі та стратегія США у цій війні? Господар Білого дому вирішив відповісти на ці питання особисто. Вчора в NYT зявилася його колонка про те, що Штати будуть, і чого не будуть робити в Україні.

Ціллю Сполучених Штатів у війні, що триває, є демократична та суверенна Україна, котра володіє достатніми засобами для захисту та протидії агресії, каже у статті Джо Баден.

Лідер США переконаний: будь-які перемовини з Росією відображатимуть ситуацію на полі бою. Саме тому Вашингтон продовжить надавати Україні обширну військову та фінансову допомогу.

Водночас США й надалі співпрацюватимуть з партнерами по всьому світу задля уникнення продовольчої та енергетичної криз, загрозою яких занепокоєні деякі експерти та громадськість.

На сторінках NYT Президент Байден ще раз підтвердив вірність принципу «Нічого про Україну без України». У Білому домі не збираються схиляти уряд Зеленського до будь-яких поступок. Навпаки, адміністрація Байдена розділяє нашу думку про те, що безкарність росії розв’яже руки решті потенційних агресорів та поставить під загрозу інші демократичні держави.

На сторінках NYT громадяни Сполучених Штатів отримали відповіді на питання, котрі їх турбували, а Україна – запевнення у непохитній підтримці союзників. Тепер добре би підкріпити це запевнення поставкою ракетних систем.

Фото: Getty Images

 

Share