COP26: Кліматичний порядок денний та місце України в ньому

6 років тому у Парижі держави підписали угоду, в якій зобов’язалися досягнути повної кліматичної нейтральності до 2030 року. Україна стала однією із держав-підписантів. Сьогодні учасники угоди зібралися в Глазго, Шотландія, для того, щоб в черговий раз поділитися успіхами та вирішити ключові проблеми.

У шотландському Глазго вже четвертий день поспіль відбуваються головні кліматичні перемовини. Не зважаючи на стислу назву, COP26, подія включає аж три окремі заходи: 26-ту зустріч Сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, 16-ту сесію Конференції Сторін Кіотського протоколу та 3-тю сесію Конференції Сторін Паризької угоди.

Останню було підписано ще в далекому 2015 році. Тоді французька столиця приймала COP21. У рамках Паризької угоди 197 країн-підписантів не лише домовилися втримувати середню температуру в світі нижче 2°С, а й пообіцяли зробити все можливе для досягнення показника в 1,5°С.

Для реалізації такої амбітної мети учасники COP21 запровадили механізм так званого Національно визначеного внеску. Простіше кажучи, кожна країна повинна окреслити власну мету зі скорочення викидів до 2030 року. Оновлювати такий внесок потрібно кожні 5 років.

Здається, все просто. Проте за нинішніх НВВ, до 2030 року середня температура у світі зросте аж на 2,7°С. І це не єдина проблема угоди та кліматичних переговорів в цілому.

На саміті, що розпочався 1 листопада, світові лідери спробують вирішити питання реалізації Статті 6 Паризьких домовленостей, котра стосується ринкових та неринкових механізмів скорочення викидів парникових газів. Ключовою є так звана проблема «подвійного врахування». Заходи зі зниження парникових викидів враховуються як країною, що їх проводить, так і територією, на якій вони безпосередньо відбуваються, що суперечить угоді 2015 року.

Окрім цього, учасники саміту детально обговорять питання фінансування. Зокрема це стосується країн, що розвиваються. Ще в 2009 передові держави пообіцяли щорічно виділяти $100 мільярдів на підтримку кліматичних перетворень у країнах, які цього потребують. З того часу амбітної цілі жодного разу не вдалося досягти.

Не менш важливим є питання так званого енергетичного переходу. Вперше до декарбонізації країни закликала Паризька угода. Рушійною силою в цьому напрямку став Європейський Союз.

Зелений курс Брюсселя передбачає зниження викидів парникових газів на 55% до 2030 року та досягнення повної декарбонізації економіки до 2050. У Глазго Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала учасників саміту підвищити ціну, котру платитимуть найбільші забруднювачі.

До таких, окрім ЄС, належать США, Індія, Китай та Росія. Лідери двох останніх, Сі Цзіньпін та Володимир Путін, у Глазго не з’явилися, чим викликали обурення президента Сполучених Штатів Джозефа Байдена.

Сам очільник Білого дому намагається відновити лідерство Вашингтону в міжнародному переговорному процесі щодо змін клімату. Промову на саміті в Глазго президент Байден розпочав із вибачень за політику свого попередника. Нагадаємо, що Дональд Трамп вивів США із Паризької угоди. Проте Байден ситуацію виправив.

На конференцію прибула і делегація з Києва. У 2015 році Україна стала підписантом Паризької угоди, а в липні цього року оновила свій Національно визначений внесок. Тепер, згідно з рішенням уряду, до 2030 року доведеться знизити викиди парникових газів на 65%.

Проте, окрім оновленого НВВ, українську делегацію в Глазго цікавить низка інших питань. Зокрема це стосується завершення переговорів щодо статті 6 Паризької угоди, а також проблеми фінансування та доступу до ресурсів Зеленого кліматичного фонду.

Згідно з офіційними джерелами, для реалізації повноцінної екологічної модернізації Україна потребує близько €102 мільярдів.

На сьогодні українська делегація вже підтримала дві великі кліматичні угоди, що були представленні на конференції 2 листопада. Перша з них передбачає припинення вирубки лісів до 2030 року, тоді як друга закріплює мету скорочення метану на 30%.

Окрім цього, Київ має намір долучитися ще щонайменше до двох екологічних ініціатив.

Чи не найбільш важливим завданням української делегації у Глазго є недопущення згадки про Крим як про територію Російської Федерації у звітній документації останньої. Чи вдасться досягнути цієї мети, покажуть результати саміту.

Поки що про агресію Москви проти України згадав у своїй промові Президент Володимир Зеленський. Лідер держави повідомив, що внаслідок подій 2014 року на території Криму та Донбасу з’явилося дві екологічні бомби. Зеленський закликав решту світових лідерів дотримуватися взятих на себе зобов’язань та сприяти глобальному потеплінню відносин між державами.

Сам президент України цьому завданню приділив неабияку увагу. У рамках кліматичного саміту Зеленський обговорив безпекову ситуацію на Донбасі із президентом США Байденом, канцлеркою ФРН Меркель та керівником НАТО Столтенбергом. 

Більше того, кліматичні перемовини стали платформою для підписання із Словаччиною спільної Декларації про визнання європейської перспективи України.

Загалом, у Глазго Володимиру Зеленському вдалося зустрітися та обговорити ключові питання із лідерами Великої Британії, Канади, Індії, Ізраїлю, Греції, Швеції, Грузії, Австрії та Гвінеї-Бісау. Далі лише більше.