Росія визнала незалежність Л/ДНР. Чого чекати Україні та світові?

22 лютого Президент Росії Владімір Путін підписав одразу два укази про визнання незалежності так званих Донецької та Луганської народних республік, що фактично є окупованими територіями України.

Засідання Ради Безпеки, на якому відбулося підписання, транслювало російське телебачення. Коментувати «бал у сатани» ми не будемо. Однак зробити декілька висновків усе ж доведеться.

Ще донедавна серед експертів існувала думка: загострення з боку Москви націлене змусити Київ погодитися на російське трактування Мінських домовленостей, надавши окупованим територіям особливий статус.

Однак 22 лютого подібна версія припинила існувати разом із самими Мінськими домовленостями. Наразі цей факт визнали всі учасники Нормандського формату: Україна, Франція, Німеччина та Росія.

Визнання ОРДЛО стало черговим інструментом гібридної війни, яку Москва веде проти Києва з 2014 року. Кремль відкинув неефективні, на його думку, важелі впливу та без бою здобув нові. Тепер Путін прагне підписання «Мінськ-3», проте вже на значно вигідніших для себе умовах.

І хоча зустріч міністра закордонних справ Лаврова із американським держсекретарем Блінкеном була скасовано останнім, діалог Росія-Захід все ж продовжиться. Це, як ніхто інший, розуміє Владімір Путін. На перемовини він, за звичною стратегією, прийде із критично високими ставками.

Не випадково Кремль деякий час не підтримував претензії бойовиків на всі території Луганської та Донецької областей, лише третину яких сьогодні займає ОРДЛО. Вочевидь, це питання Путін виставив на торги.

Незважаючи на нещодавні зміни, експерти переконані, що небезпека збройного конфлікту Росії та України залишається незмінною. Більш ймовірним видаються терористичні атаки та локалізовані спроби Москви змістити лінію розмежування на Донбасі. Однак рішення Путіна про надання офіційної військової допомоги так званим ЛДНР не виключає і сценарію повномасштабного військового зіткнення.

Колективний Захід відповів Владіміру Путіну та його прибічникам запровадженням чергових санкцій. Більшість з них спрямовані на блокування будь-якої діяльності на території ОРДЛО. Однак є й інші. Так, Велика Британія заморозила активи п’яти російських банків  та низки олігархів наближених до Кремля. У санкційний список Європейського Союзу потрапив одразу 351 член Державної думи. Усі вони голосували за визнання ОРДЛО. Про призупинення сертифікації Північного потоку 2 оголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Частина українців все ж залишилась незадоволена західними санкціями. Мовляв, очікували жорсткіших кроків. Утім, експерти нагадують, що санкції – це превентивний інструмент. Наразі західні союзники України перевіряють, як на агресор відреагує на перший, найм’якіший, санкційний пакет.