""

Володимир Лавренчук: Розвиток нашого банку свідчить на користь реформ

В останні роки банківський сектор України зазнав істотних трансформацій. Система оздоровилася, чимало банків пішли з ринку. Як це вплинуло на роботу Райффайзен Банк Аваль?

Цифрові характеристики нашого розвитку свідчать на користь реформ, що відбулися з 2014-го. Вони підтверджують тезу: чесна конкуренція, яку створено прозорим застосуванням регламентів функціонування банківського сектору до всіх учасників ринку, трансформується на користь. Реформи, що полягають у беззастережному запровадженні вимог до капіталу, методології ризик-менеджменту, контролю за фінансуванням пов’язаних осіб створили умови, в яких банки конкурують. А в цій чесній конкуренції виграють клієнти.

Останні три роки ми демонструємо високу прибутковість операцій і зростання клієнтури. Це те, про що мріють наші акціонери та менеджмент. До прикладу, кредитний портфель для корпорацій останні два роки збільшувався майже на 40% щороку. Такі ж показники й для малого та середнього бізнесу.

Не останню роль у відновленні кредитування відіграє захист прав кредиторів. Як ви вважаєте, ухвалення відповідних законів змінить ситуацію на ринку банківських кредитів?

Закон про захист прав кредиторів, як ми його називаємо, є результатом тривалої роботи експертів. Ми задоволені цим законом, який президент підписав 1 листопада. В ньому багато оновленого інструментарію, що забезпечить ефективну роботу з захисту прав і кредиторів, і позичальників. Поведінка учасників угоди тепер має більший захист відповідно до покращених процедур стягнення, судових процесів і підготовки до них, процедур досудового врегулювання спорів тощо. Це значно поліпшує юридичну площину взаємодії кредитор-позичальник.

Та чи достатньо цього, щоб сказати: ми отримали можливості масового кредитування? Ні. Для відновлення кредитування потрібно ще дві речі. Перша – підвищення доходів населення і, як наслідок, зростання його кредитоспроможності. Друга – зниження ціни грошей. Ми знаємо про наміри Національного банку привести інфляцію до однозначного числа, що безпосередньо пов’язано зі зменшенням відсоткових ставок по кредитах.

Як бачите, юридичний плацдарм у нас є. Маємо й досвід врегулювання конфліктів, який напрацьовано в роки кризи. Доходи населення зростають. Наразі немає прийнятної відсоткової ставки. Коли всі ці складові гармонізуються, матимемо більше підстав для масового кредитування населення. Як, власне, і підприємств та організацій. Бо зараз, при ставці 20% і вище, кредитні гроші доступні лише на короткий термін і не для всіх галузей.

Як змінилися вимоги до позичальників через негативний досвід банків, виражений у накопиченні істотних обсягів NPL?

Нині банки в усьому світі запроваджують суворі вимоги до розкриття клієнтами даних про кінцевого бенефіціара та зміст своїх операцій. Це те, що банківською мовою називається KYC (know your client – знай свого клієнта), і фінансовий моніторинг. Це світові практики, які запроваджено рішеннями банківських регуляторів, урядів та міжнародних фінансових організацій. Уникнути їх неможливо. Ми можемо говорити, що це посилення вимог, але інакше – не працює. Тому відповідь моя така: отримати кредит стало складніше тим, хто мав недосконалі чи приховані документи на власність, вів операції, що непрямо пов’язані зі статутною діяльністю. Звичайно, для України, де 40% економіки в тіні, ці вимоги видаються суворими.

Вони можуть здаватися обтяжливими й тому, що клієнти їх забезпечують вручну і на вимогу, замість того, щоб кредитні установи отримували цю інформацію з електронних реєстрів. Але майбутнє за діджиталізацією, що вже в перспективі 3-5 років може розв’язати цю проблему.  

Яка динаміка частки проблемних кредитів у структурі кредитного портфелю Райффайзену?

Дуже позитивна. За часів кризи їхній рівень сягав 50%. Нині в нас проблемних кредитів – менш ніж 20%, на кінець року чекаємо рівня 12%, а в 2019-му матимемо однозначне число.

Варто відзначити, що під час та після останньої кризи поведінка позичальників щодо врегулювання заборгованості стала значно конструктивнішою, ніж до кризи. Також зверну увагу, що судова система працює більш прогнозовано, у відносинах із судовою владою поменшало штучно створених проблем. Нові регламенти дозволяють нам оперативно укладати угоди з врегулювання або списання заборгованості, якщо перспективи погашення немає. Зникли чинники, що стримували нас тривалий час. Це дає змогу швидше розчищати кредитний портфель.  

Тривалий час ви співпрацюєте з ЄБРР у наданні дешевших кредитів для МСБ. Якими є результати такої співпраці?

Ми маємо дві партнерських угоди – з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком. Вони мають різні умови, але спільну мету: забезпечити клієнта кредитними грошима у випадку, коли оцінені ризики співпраці з ним перебувають на межі нашої кредитної політики. Тобто, коли ризики є досить високими і за формальними ознаками ми мали би відмовити такому клієнту, ми розподіляємо ці ризики з іншим банком. Так простіше їх моніторити, та й в разі невдачі вона буде не такою болісною. За двома програмами вже вибрано кредитів на 35 млн євро. Здається, це вдала модель підтримки бізнесу в Україні.     

Кредитування експорту – один з недостатньо закритих сегментів банківського сектору. Експортери відчувають брак торгового фінансування. Як цю проблему можна розв’язати в межах галузі? І які інструменти пропонує експортерам Райффайзен Банк?

У країнах Центральної та Західної Європи до 30% потреб у фінансуванні закривають саме гарантії,  акредитиви, векселі – те, що називається торговим фінансуванням. В Україні цей показник перебуває на рівні 5-6%. Це мало, тому зауваження справедливі. В умовах постійного змагання банків за капітал клієнти втратили частину сервісу, про який ви кажете. І цю критику потрібно сприйняти і банкам, і банкірам.

Щодо Райффайзену, ми хотіли б наростити обсяги експортних операцій. Вважаємо, що маємо добру експертизу з торгового фінансування. Вже кілька років поспіль отримуємо відзнаку від ЄБРР, як найкращий банк для торгового фінансування. Нині ми є першим банком за кількістю виданих гарантій. Та все одно підтверджую: обсяги цих операцій не відповідають потребам економіки України.

Чи планує Райффайзен розширювати роботу на сектори, в яких раніше був недостатньо представлений? Які галузі мають найбільший попит на кредитні гроші?

По-перше, це IT-індустрія, що стала третім великим експортером в країні після агро та металургії і зростає на 27% щороку. Звісно, це приваблює банки позмагатися за неї. Це дуже вимоглива публіка, забезпечити їй якісний сервіс – серед банківських пріоритетів.  

Друга галузь – відновлювальна енергетика, що з альтернативної дедалі більше перетворюється на основну. Тут Банк поки має обмеження.

Третій напрям – інфраструктурні проекти. Масштаби фінансування, якого вони потребують, значно перевищують можливості окремо взятого банку. Прогнозую, що на якомусь етапі знову з’являться банківські синдикати, щоб закривати такі потреби. Це складніше завдання, що потребує більшої експертизи і тривалішої підготовки. Але це те, без чого мені складно уявити повноцінну роль банківського сектору у відновленні економіки України.

Share