KYIV NOT KIEV з Сергієм Фурсою: про МВФ, олігархів та реформи під загрозою

Два тижні тому українці вітали прогрес у співробітництві України з МВФ та надання фінансування за новою програмою Stand By, що була сприйнята в якості позитивного сигналу для інвесторів. Однак радіти зарано. Не встигла висохнути фарба на папері Меморандуму, як деякі олігархи почали використовувати маріонеткових депутатів та тиснути на слідчі органи з метою дискредитації всієї історії з МВФ. 

Чому співробітництво з МВФ важливе? Хто зацікавлений у його руйнуванні? Чи справа лише у грошах? І головне питання: МФВ – друг чи ворог? 

Відповіді на ці питання та деталі щодо співробітництва Україна-МВФ нижче у інтерв’ю інвестиційного банкіра Сергія Фурси інформаційному проєкту KYIV NOT KIEV – щотижневому відеоблогу з англомовними новинами з України, який роблять Тетяна Гайдук та Поліна Бойчук з команди TRUMAN Agency.

Поліна Бойчук: Коли загуглити ваше ім’я, Сергію, то знайдеш вираз «сорося» на вашу адресу. Можете, будь ласка, пояснити, хто такі «соросята», і яке відношення ви до них маєте?

Сергій Фурса: Існує така собі група людей, пов’язаних з деякими олігархами та проросійськими партіями, які говорять, що Україні не треба інтегруватися до західного світу. Ці олігархи є доволі впливовими, позаяк володіють найбільш відомими телеканалами. От і вигадують усі ці історії, спрямовані проти західних цінностей. А, оскільки з цінностями боротися неможливо, тому вони борються з самим Соросом. Сорос – старий чолов’яга за 90, який живе в Нью-Йорку і гадки не має про те, що відбувається в Україні. Цільовою аудиторією бренду «соросят», який може когось налякати, - є, з одного боку, українське суспільство, а з іншого – сам Президент. 

Тетяна Гайдук: Так, я чула, що Президент Зеленський є великим шанувальником конспіраційних теорій.

Сергій Фурса: Кожен таксист вірить в конспірологію. Мислення Зеленського дуже схоже на мислення таксиста.

Тетяна Гайдук: А хто конкретно ці люди з антисоросівської коаліції, що вірять у зовнішнє управління?

Сергій Фурса: Існують дві великі групи. Перша –­­ це проросійськи налаштовані впливові люди та проросійські канали. Опозиційний блок, Медведчук і його телеканали, люди, що якимсь чином були дотичні до режиму Януковича. З іншого боку, це Коломойський та його друзі всередині правлячої партії. Він відіграв значну роль у її формуванні, і головною темою його телеканалу 1+1 зараз є антизахідна пропаганда. Коломойський перебуває під слідством Великого Журі США, і як тільки він покине кордони України, ФБР схопить його і доправить до США. Тому йому необхідно розірвати будь-які відносини України з Заходом, бо для нього це питання життя. Він просуває всі ці російські пропагандистські історії в Україні, і його телеканалу це дуже добре вдається. 

Тетяна Гайдук: Добре, що ми зачепили тему МВФ в цьому контексті. Думаю, зараз саме час пояснити, чому МВФ не такий страшний, як його малюють?

Сергій Фурса: Тому що справа не в грошах, а в реформах. Україна повинна рівнятися на своїх західних сусідів – на всі ті країни Варшавського блоку, що провели реформи на початку 90-х і зараз є частиною ЄС. Україна не спромоглася впровадити реформи, які рекомендує МВФ, впродовж усіх цих тридцяти років, тому що не було на це політичної волі. Головна цьому причина: зміни, які пропонує МВФ, не популярні. 

Нам потрібні гроші, нам потрібно фінансувати бюджетний дефіцит, але ніхто не дасть нам грошей без підтримки МВФ, бо до нас не буде довіри.

Тетяна Гайдук: Так, сам факт присутності МВФ в країні є фактором довіри до неї іноземних інвесторів.

Сергій Фурса: Ми зробили чимало реформ за останні п’ять років, та більшість з них проведена під тиском Заходу. Не можна сказати, що це зовнішнє управління. Я був би щасливим, якби воно існувало насправді, тому що це значило б, що ми принаймні маємо хоч якесь управління. Але зараз ні про яке управління не йде мови і, на жаль, про зовнішнє теж.

Поліна Бойчук: Часто з різних медіа-платформ лунає, і сам Президент говорить, що МВФ вимагає імплементації реформ в Україні. Це і є головною суперечністю, тому що, я вважаю, що реформи потрібні самим українцям, аж ніяк не МВФ.  

Сергій Фурса: Саме українці потерпають без реформ. Вони не розуміють, що ці реформи потрібні їм самим, тому що для того, щоб розбиратися, що тобі потрібно, треба бути фахівцем у певній сфері. 

Це головна проблема української влади – вони не розуміють, що інститути важливі. Вони хочуть побудувати дороги і думають, що це структурні зміни. Але це не так. Президент України – він, як пересічний українець. Він не розуміє, що потрібно зробити, аби змінити ситуацію. Єдине, чому він довіряє – це рейтинги. А рейтинги, що відображають сподівання та страхи українців, не демонструють апетит до реформ. Тобто, єдиним рушієм реформ залишається МВФ.

Тетяна Гайдук: Поговоримо про нову програму МВФ для України. Замість трирічної EFF маємо Stand By на 18 місяців. У чому концептуальна різниця? Чи не є коротша програма ознакою недовіри МВФ до українського уряду? 

Сергій Фурса: Я гадаю, це скоріше ознака критичної ситуації в світі та корона-кризи. Але ви маєте рацію, довіри немає. 

Головна ідея Stand By – не допустити, щоб усе зроблене за останні п’ять років було зруйновано. Я думаю, МВФ дійсно розуміє, що зараз для України не кращий час імплементувати реформи через корона-кризу та брак політичної волі.

Поліна Бойчук: Меморандум, підписаний Україною та МВФ, чітко виписує усі умови співробітництва. Оскільки, якщо не помиляюсь, Україна жодного разу не виконала усіх вимог, висунутих МВФ, який ваш прогноз щодо цієї програми? Чи впорається Україна з усіма завданнями?

Сергій Фурса: Я в це не вірю. Зараз нам конче потрібні гроші. Ось чому був прийнятий «антиколомойський» закон, якось просунулася земельна реформа. Я не вірю, що Україна може виконати будь-яку програму без саботажу. 

Тетяна Гайдук: А які реформи є найбільш проблемними? Хто ці стейкхолдери, зацікавлені в їх провалі?

Сергій Фурса: Усі вони зараз під загрозою. Найважливішою реформою є незалежність Національного банку. Ця реформа була дуже успішною. Ми бачимо її результат, коли в час великої світової кризи українська національна валюта – стабільна. Але Коломойський зацікавлений отримати контроль над Нацбанком, і є й інші люди, чиї інтереси зачіпають незалежність НБУ. Це вони кричать «давайте друкувати гроші, давати кредити під нуль відсотків».

Тетяна Гайдук: Маєте зараз на увазі міністра Петрашка? 

Сергій Фурса: Так, і не лише його. Петрашко представляє інтереси Бахматюка, іншого одіозного олігарха. Ці хлопці намагаються насадити стиль поведінки, що існував до Майдану. Проблема в тому, що президент поділяє цю думку. 

Іншою реформою, що опинилась під загрозою, є реформа НАБУ, незалежного антикорупційного органу, створеного в рамках співробітництва МВФ з Україною 4-5 років тому. НАБУ розслідує справу ПриватБанку. Ось чому НАБУ під прицілом як Коломойського, так і Авакова. Справа Приватбанку, справа Баматюка, великі олігархи під слідством – ось чому НАБУ зазнає нападок.

Тетяна Гайдук: Що б ви сказали людям при владі, які віддають перевагу оголосити дефолт в Україні замість продовження співпраці з МВФ? 

Сергій Фурса: Люди, що виправдовують дефолт і просувають такий наратив, працюють на олігархів чи на росіян. І Коломойський, і проросійські сили потребують дефолту, бо це означатиме розрив зв’язків України із Заходом. Вони обіцяють золоті гори після проголошення дефолту, але не буде ніяких гір. Це болючий процес. Погляньте на приклад Аргентини та Лівану. 

Тетяна Гайдук: Якби ви були в правлінні МВФ, голосували б за позику Україні чи взяли б час «на подумати»? Перед тим, як відповісте, дозвольте нагадати – ви починали переговори з одним урядом, а продовжили з іншим, Президент України все ще доволі залежний від олігарха Коломойського, незалежність Нацбанку під загрозою. То якою буде ваша відповідь? 

Сергій Фурса: Дивіться, якби я був головою МВФ, то мав би справу лише з такими країнами і з такими проблемами. Так, я би підписав угоду з Україною. Але я б радив своїм колегам бути з Україною жорсткішими.