Photo by SecState's Twitter

Геополітичний огляд: перспективи Північного потоку-2

24 травня Київ відвідала парламентська делегація з Німеччини на чолі зі співголовою Партії «Союз 90/Зелені» Робертом Габеком. На порядку денному зустрічі з президентом України також була тема будівництва російського газопроводу Північний потік-2. Партія зелених у Німеччині з-поміж іншого відома й тим, що виступає проти цього проєкту. На фоні заохочувальної до Північного потоку-2 позиції з боку Федерального уряду, заяви Партії Зелених про екологічні ризики і необхідність блокування проєкту виглядають цілком обґрунтованими. Раніше, кандидатка в канцлери ФРН від Зелених Анналена Бербок вже заявляла про те, що вважає інвестування в модернізацію української ГТС значно розумнішим кроком, ніж підтримка будівництва ще одного трубопроводу з Росії. В Києві представники партії також висловили цілковиту згоду з Банковою, що Північний потік-2 є геополітичним, а не економічним проєктом.

Втім, нещодавня зустріч Держсекретаря США Ентоні Блінкена та Міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса завершилася заявою про те, що сторони не виробили спільної позиції у питанні трубопроводу Північний потік-2. Більше того, на днях стало відомо про призупинення санкцій США проти компанії-оператора проєкту, її генерального директора Маттіаса Варніга, а також чотирьох корпоративних співробітників компанії. Держсекретар пояснив, що такий крок був здійснений «в національних інтересах США». У звіті ж Держдепу вказано, що причиною відмови було те, що санкції "негативно вплинуть на відносини США з Німеччиною, ЄС та іншими європейськими союзниками та партнерами". І хоч Ентоні Блінкен запевнив, що Вашингтон і далі виступатиме проти проєкту, ситуація для представників російських інтересів в Європі тепер значно пом`якшилася.

Російський проєкт, що отримав активну підтримку в Німеччині, має черговий шанс бути добудованим. У Вашингтоні, розуміючи безпекові ризики для Європи, надалі продовжують виступати проти проєкту, втім опозиція зазнає ослаблення. У Білому домі намагаються не погіршити відносини з Берліном через проєкт, який, нагадаємо, не є німецьким. Росія отримала адвоката своїх інтересів, який ігнорує будь-які аргументи проти проєкту. Як всередині країни, так і ззовні.

Днями позиція Німеччини вчергове зазнала міжнародної критики з боку країн ЄС. Цього разу Віцепрем`єр і міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс відкрито заявив, що йому соромно за підхід Німеччини до Північного потоку-2.

Втім, геостратегічна загроза для Києва посилилась також і через власну політику. У Вашингтоні не приховували, що шоковані руйнуванням корпоративного управління в Нафтогазі і дали знати, що підтримка з боку США залежатиме від рівня проведення реформ. Робота команди фахівців, що вивели держкомпанію на новий рівень, поставлена під великий ризик. На Заході дотепер немає чіткого розуміння, що для України запуск Північного Потоку-2 стане не просто обнуленням транзиту, за який ми отримуємо плату. Перестановки у Нафтогазі лише посилюють несприйняття аргументів з боку Києва, який має активніше проводити свою політику спротиву російській енергетичній експансії.

Недаремно під час свого візиту Держсекретар наголошував на тому, що перед Україною стоять зовнішній та внутрішній виклики. Зовнішнім ворогом є Росія, а внутрішнім - корупція в особі олігархів. Серед них і ті, яких використовує Росія.

У разі запуску російського Північного потоку-2, Україна ризикує не лише своєю геополітичною роллю. Агресія з боку Російської Федерації, що триває вже восьмий рік, може набрати зовсім іншої форми –прямого військового вторгнення. І в такій боротьбі важливо мати союзників.

На думку німецького експерта Мілана Ніка, зараз Росія тестує нові методи шахрайських дій, використовуючи Білорусь як тестовий майданчик. Допоки увага світу прикута до безпрецедентного викрадення білоруського журналіста Романа Протасевича, в російських тюрмах утримуються понад 130 українських політичних в`язнів. Усі ці взаємопов`язані речі стали можливими в тому числі і завдяки купівлі енергоресурсів з Росії, яка використовує їх як інструмент політичного примусу. ЄС проводить дуже лояльну політику в цьому плані, Мінськ в свій час відмовився від диверсифікації джерел постачання енергоресурсів.

Таким чином Києву як ніколи важливо проводити продуману політику як всередині країни, так і на міжнародній арені. Це сприятиме протидії Північному потому-2 та посиленню підтримки з боку партнерів. Якщо буде вирішено ряд питань, пов`язаних з енергетикою та транспарентністю, інші, цілком імовірно, вирішаться автоматично.

Share