США просить Україну утриматись від критики ПП2. Чому і якими є наступні кроки України
Представники Адміністрації президента США Джо Байдена закликали своїх українських колег утриматися від критики майбутньої угоди з Німеччиною щодо "Північного потоку-2". Про це пише видання Politico з посиланням на чотирьох осіб, знайомих з переговорами.
За словами співрозмовників видання, офіційні особи заявляли українській стороні, що публічний виступ проти майбутньої угоди може завдати шкоди двостороннім відносинам між Вашингтономі Києвом.
Так, в Україні покладали великі надії на те, що Сполученим Штатам під силу зупинити ПП-2 санкціями. Утім, поточні сигнали з Вашингтону свідчать, що наразі послаблені за президентства Трампа відносини США з Німеччиною є пріоритетними.
Конструктивну взаємодію Штатів з Україною послаблює і той факт, що українська влада вже вкотре відхилилася від курсу на реформи, гаряче підтримувані Адміністрацією США. За океаном не приховують розчарування від краху корпоративної реформи, яскравим прикладом якого є поточна ситуація в Нафтогазі. Офіційні особи також не приховують занепокоєння ситуацією в Нацбанку та НАБУ.
"Яскравим свідченням того, що Вашингтон вимагає від Києва реакції на цю занепокоєність, виражену в конкретних діях, є невстановлена дата зустрічі президентів Зеленського і Байдена. В Штатах очікують, що Україна буде більш прогнозованим партнером, перед тим, як зважуватися на кроки на кшталт масованого санкційного тиску, націленого на ПП-2", - вважає Іван Ванєєв, керівний партнер TRUMAN.
Поки українська влада порушує домовленості зі США щодо реформ, та ще й при цьому «грозиться» переметнутися в дружбу з Китаєм, зі Штатів продовжать надходити сигнали, подібні тим, про який сьогодні написав Politico.
Наразі це грозить нам втратою транзиту газу через ПП-2 і послабленням позиції в переговорах з Росією. Домовленість США-Німеччина щодо ПП-2 точно буде несправедливою стосовно України, оскільки компенсувати її негативний ефект на Україну - практично неможливо. Тепер для української сторони вкрай важливо врешті розгорнути системні дипломатичні зусилля у Вашингтоні, підкріплені діями удома, щоб не тільки не прогавити очікувані "гарантії" від Штатів та Німеччини, а й не втратити довіру стратегічних союзників.
