Ініціатива B3W: нові перешкоди на Шовковому шляху

Зустріч лідерів держав Великої сімки у британському Карбіс-Беї минула понад місяць тому, залишивши по собі багато тем для обговорення. Зокрема, анонсовану на саміті Gглобальну ініціативу щодо розвитку інфраструктурних проєктів у так званих країнах з низьким та середнім рівнем доходів. У чому суть новоспеченої ідеї та чи зачепить вона інтереси України

Ініціатива створення спільного інфраструктурного проєкту держав G7 належить Джо Байдену. Масштабний план, проголошений на нещодавньому саміті, можна вважати доповненням багатосторонньої стратегії внутрішніх реформ, яку взяла на озброєння демократична адміністрація США. Сама назва нової міжнародної ініціативи, Build Back Better World Partnership або скорочено B3Wперегукується з передвиборчими гаслами Байдена (якщо не дублює їх). 

Основна ціль масштабного проєкту – об’єднання зусиль найзаможніших демократій світу задля вирішення інфраструктурних проблем в державах з низьким або середнім рівнем розвитку. Ключовим інструментом даної ініціативи є побудова ціннісно-орієнтованого, прозорого та високоякісного партнерства провідних міжнародних гравців із країнами, що потребують допомоги. Зокрема, мова йде про співробітництво у сфері інфраструктури, захисту навколишнього середовища, охорони здоров’я, цифрових технологій, що неодмінно має враховувати питання гендерної рівності та загального рівноправ’я.

Незважаючи на те, що до сьогодні загальна вартість запланованих Великою сімкою заходів є невідомою, американська сторона оцінює глобальну інфраструктурну проблему та шляхи її подолання в суму близько $40 трлн. Фундаментом амбітної ініціативи стане мобілізація приватного капіталу, а також вдосконалення національних та міжнародних інструментів фінансування проєктів з розвитку. 

Згідно з офіційною заявою Білого дому, майбутнє партнерство базуватиметься на шести ключових принципах. Ними є: спільні цінності, високі стандарти ефективного управління, екологічність, міцні стратегічні відносини, активна участь приватного капіталу та розширений вплив багатосторонніх фінансових інституцій.

Адміністрація Байдена не приховує політичного характеру ініціативи. Білий дім дає зрозуміти, що зустріч у Карбіс-Беї була частково присвячена обговоренню стратегічного суперництва між Сполученими Штатами та КНР. Результатом саме таких дискусій стала поява проєкту B3W. Зокрема, запропоноване американським президентом партнерство повинне стати противагою китайській ініціативі «Один пояс, один шлях». 

Інфраструктурний проєкт так званого «Нового шовкового шляху», анонсований очільником КНР Сі Цзінпіном ще в 2013 році, був покликаний відновити зв’язок Китаю з Європою. Станом на сьогодні ініціатива включає угоди із понад сотнею держав щодо будівництва залізничних мереж, портів та автомагістралей. «Новий шовковий шлях» перевершив свого історичного попередника, вже охопивши близько 2600 проєктів на суму в $3.7 трлн.

В умовах тимчасового падіння американського авторитету у світі та вражаючого зростання економіки КНР західні держави розглядають ініціативу «Один пояс, один шлях» як потужний експансіоністський інструмент в руках Пекіну. Зокрема, критики проєкту звинувачують китайські владні та бізнесові кола в нав’язуванні боргового ярма державам, що розвиваються, та веденні масштабного неекологічного будівництва. На Капітолійському пагорбі переконані, що така політика потребує рішучої та дієвої відповіді з боку адміністрації Байдена. Нею може стати ініціатива B3W. Так, голова Комітету із закордонних справ Палати Представників Конгресу США Грегорі Мікс, заявив, що першу закордонну поїздку Джозефа Байдена та проголошені протягом неї плани слід вважати поверненням Сполучених Штатів на міжнародну арену, де вони знову очолюють «трансатлантичний союз однодумців». 

Європа, як і зазвичай, менш категорична у власних твердженнях щодо нового інфраструктурного партнерства та його антикитайського характеру. Одразу після саміту Великої сімки у Британії, канцлерка Німеччини Ангела Меркель зауважила, що, хоча Заходу й не варто очікувати на одностороннє вирішення глобальних проблем з боку Китаю, говорити про проєкти, спрямовані безпосередньо проти когось, також недоцільно. 

Загалом, аналітики не відкидають можливості співіснування й координації обидвох ініціатив. Адже проєктові B3W поки що гостро не вистачає деталей. Хтозна, в якому стані перебуватимуть американо-китайські відносини, коли партнерство «Build Back Better World» перейде до етапу реалізації. 

А що про все це думає Україна? Давайте аналізувати факти. Україна сьогодні належить до держав із рівнем доходів нижче середнього. Інфраструктурні виклики в країні є очевидними, а прозахідний вектор її зовнішньої політики неможливо заперечувати. На перший погляд, участь України в ініціативі Великої сімки є неминучою. Проте не все так просто. Через недостатньо добре урядування та системне недотримання з боку українського уряду домовленостей з МВФ приєднання до B3Wпотрапляє під загрозу. Ситуація видається ще критичнішою, якщо врахувати нещодавні трансформації в керівництві НБУ та Нафтогазу. Загроза незалежності Національного банку України і загроза корпоративній реформі, гаряче підтримуваній Заходом, породила чимало питань до українського уряду. Упевнені, велику частину з них Президент Байден поставить Президенту Зеленському під час особистої зустрічі 30 серпня.

Неприємностей додає і потенційна політична складова проєкту B3W. Сьогодні Україна веде активні перемовини із Китаєм щодо її внеску в реалізацію ініціативи «Нового шовкового шляху». Серед вітчизняного політикуму навіть існує думка, що Києву вдасться влаштуватися одразу на двох стільцях, розподіливши ролі між наддержавами, що конфліктують. США – політичний союзник, КНР – економічний партнер. Проте чи доцільно в сучасному глобалізованому світі розділяти політику та економіку? Питання, звичайно, риторичне. У випадку прямої конфронтації B3W та «Поясу», Київ стане частиною чергового глобального протистояння та знову постане перед складним вибором. "За таких умов Україні важливо відігравати роль повноцінного суб’єкта, приймаючи сміливі та обдумані рішення", - вважає керівний партнер TRUMAN Іван Ванєєв. 

Так, надаючи кошти КНР не виголошує публічних вимог. Проте чи робить це китайський капітал менш політизованим? Мабуть, що ні. Адже грошові потоки без чітко визначених рамок загрожують корупцією та централізацією влади. Ось вам і експорт авторитаризму. Китайський тип лідерства для України однозначно не варіант. У даному контексті пропозиція наших західних партнерів, основою якої є демократичні цінності і рух в напрямі реформ, є значно привабливішою. 

Share