23-й Саміт Україна-ЄС: чергове підбиття підсумків чи вагомий прорив у відносинах

У Києві завершився саміт Україна-ЄС. Успіхів чимало. Проте чи вдалося досягнути ключової мети? Всі деталі зустрічі, починаючи з передбачуваної угоди про вільне небо та закінчуючи неочікуваною деолігархізацією, -  у новій аналітиці від TRUMAN.

У вівторок, 12 жовтня, у Києві відбувся 23-й саміт Україна-ЄС. Тривалий час ключовим питанням українсько-європейських відносин є оновлення та посилення так званої Угоди про асоціацію, перемовини щодо якої велися ще за каденції Віктора Януковича. З того часу багато чого змінилося. Про те, чи вдалося Україні досягнути успіху на довгоочікуваному саміті, розповідаємо в новій аналітиці від TRUMAN.

Мабуть, найважливішим, хоча і доволі передбачуваним, результатом саміту стало підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Проте досягненням України це навряд чи можна назвати. Угода про вільне небо була парафована ще в 2013 році. Подальший процес загальмувала суперечка між Британією та Іспанією щодо аеропорту Гібралтару. Саме тому цьогорічним підписанням угоди слід радше завдячувати Brexit, аніж українським дипломатам.

Тим не менш, на вчорашньому саміті українські та європейські авіалінії врешті решт були прирівняні у правах. Експерти прогнозують посилення присутності в Україні так званих лоукостерів. ЗМІ повідомляють, що, якщо компанія Ryanair тільки планує агресивний захід на українських ринок, то Wizzair вже відкриває 26 нових авіарейсів. Подібна конкуренція на ринку, у свою чергу, призведе до зниження цін на квитки.

Водночас, низка експертів переконана, що одразу після підписання Угоди сторонам слід приступити до її оновлення, котре враховуватиме зміни, що відбулися починаючи з 2013 року. На жаль, подібні амбіції та плани на саміті не так і не пролунали.

У сфері культури та науки Україна за результатами саміту приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Креативна Європа». При чому бюджет останньої порівняно із минулим періодом зріс на 63%.

Гарною традицією стало спільне визнання Росії агресором. Обидві сторони неухильно дотримуються стратегії naming and shaming. Спільна заява ще раз закріпила офіційне невизнання цьогорічних виборів у російську Держдуму, до яких були залучені мешканці анексованого Криму та окупованих територій Донбасу. Проте заклик Президента Зеленського розширити санкції у зв’язку з даними подіями не призвели до конкретних зобов’язань з боку ЄС.

Представники Європейського Союзу в черговий раз наголосили на проведенні судової реформи в Україні. Проте механізмів оцінки ефективності таких трансформацій Брюссель не запропонував. Не загадали сторони і про дорожню карту судової реформи рекомендовану представниками G7. Питання змін в судовій системі України залишається туманним.

Чи не єдина сенсація саміту стосувалася процесу боротьби з корупцією. ЄС офіційно підтримав антиолігархічне законодавство з Україною та оцінив прогрес адміністрації Зеленського в даній сфері.

У галузі енергетики ЄС висловив гарячу підтримку стратегічної ролі української ГТС для безпеки в регіоні. Сторони навіть домовилися разом протидіяти потенційній вепонізації Північного потоку 2 з боку Москви. Проте конкретні заходи в цьому напрямку поки що невідомі.

Згідно зі спільною заявою, ЄС підтримує розвиток відновлювальної енергетики в Україні. Проте одне з ключових питань цього блоку залишилось невирішеним. Сторони не досягли конкретних домовленостей щодо місця України в новоспеченому механізмі CBAM. У той самий час впровадження «вуглецевих мит» матиме неабиякий плив на українських експортерів. Лише в галузі металургії такі зміни призведуть до втрат на суму €500-800 млн.

Зі свого боку Україна презентувала європейським партнерам власну програму енергозбереження. Саме цей напрям голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає ключовим в питанні енергетичної безпеки України. Проте на реалізацію плану Київ потребує фінансової допомоги ЄС. 

Тут варто згадати про новий інвестиційний план, анонсований на саміті Брюсселем. План передбачає мобілізацію коштів на суму близько €6,5 млрд. Не менш вагомим досягненням саміту став другий транш європейської допомоги, що становитиме €600 млн та не буде прив’язаний до позиції МВФ з даного приводу.

У сфері безпеки жодне важливе питання не було проігнороване. Обговорили і ситуацію на Чорному морі, і участь України в Спільній політиці безпеки та оборони ЄС. На жаль, прикінцевий документ не містить положень про створення військової місії Європейського Союзу на Донбасі. Проте в інтерв’ю журналістам після саміту президент Європейської ради Шарль Мішель наявність таких планів підтвердив.

Чи не найголовнішим аспектом оновлення Угоди про асоціацію є питання торгівлі. Україна, потенціал якої значно зріс з 2014 року, сьогодні потребує розширення торгівельних квот або ж повного перегляду митних тарифів. 

На саміті цей процес вдалося запустити, ініціювавши діалог щодо подальшого скасування мит. Сторони також домовилися про початок другого етапу попередньої оцінки в рамках приєднання України до так званого «промислового безвізу» ЄС. Підписати Угоду ACAA Президент Зеленський планує вже на саміті 2022 року.

Загалом спільна заява по закінченню саміту за обсягом та змістом перевершила результати минулорічного засідання, що, безумовно, можна вважати успіхом української делегації. Однак деякі питання залишаються незмінними. До дрібних належить згадка про нідерландський референдум 2016 року, котру українським дипломатам із року в рік не вдається прибрати з тексту спільної заяви. 

Більш масштабний виклик – це відсутність чіткої перспективи вступу України в ЄС. Так, європейці заявляють про спільні з Україною цінності та навіть «історичне минуле». У відношенні новоспеченого «асоційованого тріо» України, Грузії та Молдови Брюссель також змінив скептицизм та відверту підтримку. Проте на відміну від країн Західних Балкан, що нещодавно приймали аналогічний саміт з ЄС, Київ, Тбілісі та Кишинів не отримують гарантій майбутньої інтеграції. Стабільність балканського регіону на європейському порядку денному стоїть вище за ситуацію в Україні. З цим і треба працювати.