Як український бізнес готується до можливого російського нападу

У січні цього року Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) опитала 136 CEO та представників компаній-членів і з’ясувала, як бізнес в Україні готується до можливої російської агресії.

Як повідомляє ЄБА, 45% компаній буде продовжувати роботу навіть в умовах ескалації. Лише 17% розглядає варіант переїзду у західні регіони країни.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса подібну тенденцію схвалює. Він радить бізнесу поводитись так, як останній планував «до цієї історії».

Однак 40% опитаних ЄБА все ж підготували спеціальний план на випадок надзвичайної ситуації. У такому разі найбільше підприємців цікавитимуть:

• безпека людей (співробітників, їхніх сімей, клієнтів);
• безпека активів та даних;
• стабільна робота телекомунікацій, банків, наземного транспорту.

І все ж на першому місці – люди, кажуть власники бізнесу. Лише 14% компаній планують скорочення та неоплачувані відпустки.

У свою чергу дослідження юридичної фірми Sayenko Kharenko показало, що 84% українського бізнесу залучають до кризової підготовки зовнішніх радників та провайдерів. Лише 1/6 робитиме все самостійно.

Серед найбільш популярних антикризових приготувань експерти виділяють:

• розширення бази даних персоналу;
• створення екстреного фонду;
• переосмислення ризиків (перебої енергопостачання, мародерство, глушіння ефіру та ін.);
• складання детального плану евакуації та стратегії заміни військовозобов’язаних працівників.

Наразі в Україні існує ціла каста підприємців, котрим вже доводилося боронити батьківщину на передовій. Представники Veterano Group, мережі закладів, заснованої учасниками війни на Донбасі, кажуть, що кризові плани вже сформували та готові за необхідності делегувати повноваження.

Однак «без діла» також не сидітимуть. Засновник закладу Veterano Brownie Роман Набожняк каже, що за найгіршого сценарію вести корпоративну Instagram-сторінку та виконувати військовий обов’язок буде паралельно.

Західний бізнес менш стійкий до паніки. За оцінками експертів, іноземних компаній, що вже розпочали підготовку до кризи, на 13% більше, ніж українських.

Нещодавно президент Зеленський навіть заявив, що заголовки західних ЗМІ про можливе вторгнення Москви призвели до виведення з України понад ₴12,5 мільярдів. Варто сказати, що мова йде швидше про портфельних інвесторів, котрі під тиском нещодавніх новин почали позбуватися українських облігацій.

Однак негативний вплив поки що незначний. Цифри озвучені президентом не є критичними. Наприкінці 2021 року, наприклад, заборгованість України за випущеними на зовнішньому ринку цінними паперами становила ₴625 мільярдів.

Деякі експерти, до числа яких належить і Сергій Фурса, навіть вважають подібну ситуацію корисною.

«По-перше, український Мінфін вийшов і купив дешевше номіналу, значно дешевше, частину боргу, який Мінфін мав погасити вже у вересні. Значна економія грошей вийшла. Плюс, крім Мінфіну, українські єврооблігації стали активно викуповувати українці, що вдихнуло життя в український фондовий ринок, що перебуває в комі», – каже Фурса.