Новий статус - нові зобов’язання

Після розпаду Радянського Союзу Київ отримав від Брюсселя Угоду про партнерство та співробітництво, яка носила швидше декларативний характер, аніж реально наближала перспективу майбутнього членства.

Чого не скажеш про асоціацію із ЄС, підписану у 2014 році. Нова угода на 80% стосувалася економіки та передбачала значно ширшу координацію у сфері законодавства, зовнішньої політики та безпеки.

Сьогодні ж, коли у Брюсселі вже розглядають дві частини українського опитувальника, говорити про залізні гарантії приєднання до ЄС все ще зарано. Однак статус кандидата на членство, котрий Україна може отримати вже в червні, безумовно, відкриває для нас низку нових можливостей.

Перш за все, новий статус = нові зобов’язання. Однак це не тягар, а швидше поштовх. Додаткова мотивація для проведення якісних та інтенсивних реформ.

За усталеною процедурою на новоспеченого кандидата чекають довготривалі переговори із Європейським Союзом. Не варто зважати на назву. На цьому етапі доведеться більше діяти, аніж говорити. Адже перемовини передбачають ретельне узгодження законодавства та практик держави-кандидата із європейськими стандартами.

Відповідність України усім 35 розділам майбутнього договору про вступ оцінюватимуть самі члени ЄС, чий консенсус залежатиме як від наших дипломатичних зусиль, так і від якісно виконаного домашнього завдання у вигляді глибинних реформ.

Однак справа не лише в мотивації, якої Україні після перемоги вистачатиме з лишком. Спеціально для держав-кандидатів в Брюсселі розробили допоміжний фінансовий інструмент IPA, зосереджений на підтримку проведення реформ та інвестування в соціально-економічну сферу.

Загальний бюджет програми на 2020-2027 роки складає 14,1 млрд євро.

На цьому плюси не закінчуються. У всіх попередніх кандидатів на вступ до ЄС вже на етапі перемовин спостерігалося неабияке зростання об’єму прямих іноземних інвестицій. В процесі вступу подібних змін зазнали Угорщина, Польща, Чехія та Болгарія.

Пояснення доволі просте: чим більший обсяг європейського законодавства імплементує держава, тим зрозумілішою та безпечнішою вона стає для потенційних інвесторів.

Однак експерти застерігають від поспішних висновків. Кажуть, до завершення війни притоку капіталу Україні чекати не варто. Адже критерій безпеки займає у короткому списку інвесторів чи не найперше місце.

Насамкінець, після зміни євроінтеграційного статусу України розшириться і її доступ до довгострокових європейських кредитів та індивідуальних грантових програм ЄС. Нові можливості отримають численні українські проекти від сфери охорони здоров’я до культури.

Отож, поки на Банковій чекають висновку Єврокомісії щодо опитувальника та рішення чергового саміту ЄС, кожному з нас слід замислитись над своїм власним внеском до нового етапу української євроінтеграції. TRUMAN вже в процесі.

Share