Артем Гудков: Африка має вийти у фокус українського експорту
Сьогодні, щоб працювати з Африкою, треба відвантажувати до 200 контейнерів щомісяця. Не кожній українській компанії це до снаги. Ми відкрили торговий дім, який дасть можливість українським виробникам будь-якої продукції зайти на африканський ринок і працювати безпосередньо з клієнтами. Це відкидає цілу низку посередників. Відповідно, африканці отримують чесну ціну від українського виробника, а в українців з’являється унікальна можливість з невеликими обсягами заходити на досить місткі ринки.
Наразі ніхто не знає, які українські товари (не лише продовольство, а й будівельні матеріали тощо), можуть активно продаватися на африканських ринках. Бо нас там ніколи не було, ми не можемо оцінити попиту і споживчих вподобань. Отже товар має бути всередині ринку, щоб зрозуміти, яким чином можна здійснити експансію українських товарів в Африку.
ЦЕ ЗРОСТАЮЧИЙ НЕНАСИЧЕНИЙ ТОВАРОМ РИНОК
Усі країни Африки нам цікаві з точки зору логістики та структури експорту. Питання лише, з яких починати і з якими товарами йти. В ЦАР, наприклад, везти високомаржинальні товари немає сенсу. Попит відсутній, бідна країна. А в ту ж Нігерію вже можна везти й сільськогосподарське обладнання, й обладнання для переробки. Але треба поспішати.
Африка – це єдиний постійно зростаючий, але ненасичений товаром ринок. В Ефіопії показник приросту ВВП – 10% впродовж 5 останніх років. В інших країнах Субсахарської Африки – 6, 7, 5%.
В Ефіопії, Кенії, Танзанії, Анголі є програми розвитку внутрішнього виробництва. Якщо ти інвестор, виробляєш, переробляєш чи навіть експортуєш виготовлені всередині країни товари, то на 5-10 років звільнюєшся від сплати податків.
ПОЗА КВОТНОЮ СИСТЕМОЮ ЄС
Міжнародні експерти кажуть, що впродовж 50 років Африка потужно нарощуватиме виробництво сільгосппродукції. Це, насамперед, товари, що конкурують з нашими: пшениця, кукурудза, соняшник, соняшникова олія. Але, увага: на африканські країни не поширюється квотна система ЄС, США, Китаю. Тобто, якщо, приміром, курку вирощено в Африці, то в ЄС її можна завозити поза квотами, скільки завгодно. Китай запровадив додаткове мито для американського м’яса. А якщо б м’ясо належної якості мало африканське походження – немає жодних обмежень.
Але не африканці наші конкуренти, а ті, хто використає їхні потужності для того, щоб конкурувати на ринку. Африканці дають можливість іноземцям із досвідом та грошима це робити, створюючи цілком комфортний інвестиційний клімат. І Україна програє африканським країнам у конкуренції за інвестиції.
ЕКСПОРТ СИРОВИНИ В АФРИКУ – ТИМЧАСОВИЙ
Африканський ринок не у фокусі українського експорту. І це дуже просто підтвердити: кількістю офіційних візитів до африканських країн та їхнім рівнем. Коли країна у фокусі, це означає, що ми звідти фактично не виїжджаємо: один міністр поїхав, приїхав наступний, потім бізнес, президент, прем’єр-міністр і так постійно. Така послі- довна діяльність може дати результат.
Експорт сільськогосподарської сировини в Африку – тимчасовий, поки вони не почнуть виробляти необхідної кількості в себе. А нам треба просувати товари з доданою вартістю, які в нас створювати- муть робочі місця. Потрібне розуміння, що кожен мільярд експорту товарів з доданою вартістю дає мультиплікаційний ефект.
НЕМОЖЛИВО НЕ ЗНАЙТИ ЗБУТ
Африка цікава українському бізнесу, але є дві проблеми. Перша – ніхто не розуміє, як там працювати. Відкриваючи бізнес у Європі або США, є ризик, що він не запрацює, бо ви не знайдете збуту. В Африці цього немає. Але там є ризик, що ви не навчитеся співпрацювати з африканцями. Хоча вони ментально схожі на українців, мають такий же підхід до співпраці. Погано це чи добре – інша річ, це просто умови ведення бізнесу. .
Друга – дуже дорого утримувати компанію. Офіс, склад, персо- нал – це все обійдеться у 50-70 тисяч доларів на місяць. А щоб компанія вийшла на нормальний рівень, потрібно близько року.
Тому ми – PanAfrican Trading Alliance – пропонуємо компаніям фактично ділити між собою витрати на утримання проекту і таким чином разом працювати на афріканському ринку ефективніше.
