Франсіс Маліж: Банкам час знову розпочати кредитування

У планах ЄБРР для України на 2018 рік – десятки інвестиційних проектів, надання дешевших кредитів для малого і середнього бізнесу спільно з Райффайзен Банк Аваль тощо. Які пріоритети є основними для Банку цього року?

ЄБРР реалізує в Україні 25-30 проектів на рік, вартістю від кількох до сотень мільйонів доларів. Вони охоплюють інфраструктуру, промисловість, агробізнес та фінансові установи. Нашою стратегічною метою, не лише на 2018-ий, є трансформація України в розвинену ринкову економіку. Чому? Бо ринкова економіка дає країні можливості, добробут, продуктивність і процвітання. Ми працюємо в державному секторі, бо саме він забезпечує процвітання приватному сектору. 

Приватний сектор створює більшу частину вартості в розвиненій економіці. Проте для його роботи має добре працювати й державний. Ви можете виробляти автомобілі, але якщо люди не можуть ними керувати через жахливий стан доріг, вам не вдасться продати бажаної кількості, чи не так?

Ми вважаємо, що Україна має величезний потенціал, але потребує інвестицій як у приватний, так і в державний сектори. Вкладаючи кошти в державний, ми намагаємося залучати в нього й нові механізми фінансування, бо можливості самого бюджету обмежені.

З-поміж конкретних завдань 2018 року – ухвалення закону про концесію, який вже пройшов перше читання у Верховній Раді. ЄБРР надавав технічну допомогу Міністерствам економіки та інфраструктури під час укладання законопроекту. Розпочати проекти можна буде одразу після ухвалення закону. І це добре, адже тоді гроші з приватного сектору спрямовуватимуть на проекти портів, доріг, аеропортів. Зникне потреба витрачати на це бюджетні кошти. Якщо потрібно відремонтувати порт, можна зробити дві речі: піти до Міністерства фінансів і попросити грошей. Проте основна робота Міністерства – казати «ні» задля збереження бюджетних коштів. Або можна звернутися до приватного сектору і знайти зацікавлених інвесторів, що вірять в економічний потенціал. Вони є, потрібно лише забезпечити їм законодавче поле для інвестицій. Саме так працює концесійне законодавство для інфраструктури.

Ми потребуємо загального поліпшення бізнес-середовища. Це означає менше бюрократії та корупції в судах, більше захисту прав власності. Саме тому антикорупційний суд є таким важливим.

У попередньому TRUMAN Report було посилання на ваш коментар щодо сповільнення реформ в Україні з наближенням виборів. Яка нині тенденція?

Політичний порядок денний є завжди важливим. Щойно ви чогось досягли, з’являється загроза самозаспокоєння. Впродовж декількох драматичних років Україна не мала доступу до ринків капіталу. Потім становище покращилося достатньо, щоб знову отримати цей доступ. Я хочу сказати, що самозаспокоєння наразі не на часі. Нині потрібно набирати темп. Україна може рухатися вперед і швидше. Є очевидні досягнення: закон про приватизацію, вдосконалення корпоративного управління НАК «Нафтогаз», законодавство пенсійної реформи. Проте в інших царинах, відверто кажучи, не видно пожвавлення. Я не беру участі в українській політиці, але розумію імперативи. Важливо орієнтуватися на тривалу перспективу й ухвалювати корисні для країни рішення. Українці розуміють це.

Нині частка державних банків в Україні безпрецедентно велика й перевищує 50%. Скільки часу забере оптимізація бізнес-моделі державних банків для їхньої підготовки до приватизації?

Це складне питання, адже бізнес-модель не оптимізується для приватизації. Щодо державних банків, часто є спокуса використати їх для локальних проектів за підтримки місцевих політиків або для стратегічних проектів, які підтримує держава. Насправді банківська справа – це бізнес. Щоб банк працював, бізнесові рішення мають ґрунтуватися на основі ризиків та вигод. Це єдиний шлях для якісної роботи банківської індустрії. Тож очевидно: перебування більшої частки в приватних руках є кращим. Проте для деяких банків важливо лишатися державними. Приміром, для експортно-імпортних. На мою думку, питання «коли банки будуть готові до приватизації» означає «коли вони стануть привабливими». Я вважаю, український державний Укргазбанк певною мірою готовий до виходу на ринок, як і Ощадбанк. Питання щодо Укрексімбанку залишається відкритим, бо він відіграє провідну роль в експорті і прив’язаний до оборонної індустрії. Щодо ПриватБанку, він пройшов через дуже складний період і втратив майже увесь корпоративний кредитний портфель, тож потребує відновлення балансу і встановлення надійної кредитної діяльності. Відтак він буде готовим до приватизації. У випадку з ПриватБанком, на мою думку, це триватиме близько трьох років. Я б не очікував його приватизації до 2021-го. Швидші прогнози щодо Ощадбанку. Річ у тім, що вам не треба чекати, доки банк стане ідеальним. Він має бути достатньо хорошим. Встановлення гарного корпоративного управління – порівняно дешевий спосіб цього досягти.

Яке, на вашу думку, головне досягнення України у фінансовому секторі за останні півроку?

Призначення Голови Національного банку України.

Ви високо оцінили роботу Нацбанку в останні непрості роки. Наскільки послідовною ви очікуєте політику НБУ після призначення Якова Смолія?

Сподіваюся, вона буде дуже послідовною. Я не маю на увазі, що вони сліпо продовжуватимуть лінію попередників. Проте, на мою думку, Національний банк на правильному шляху з точки зору очищення банківського сектору, проведення монетарної політики. Це визнають усі. Нині маємо затвердженого Радою очільника. Це непроста робота, але, сподіваюся, він продовжуватиме рухатися в тому ж напрямку.

За певних умов ЄБРР може розглянути можливість залучення капіталу в ПриватБанк та Ощадбанк. Чи бачить ЄБРР ознаки повного відновлення української банківської системи найближчим часом? 

Якщо припустити, що країна й далі рухатиметься з МВФ, шляхом грамотного економічного правління, я не бачу попереду банківської кризи. Вона минула й банкам час знову розпочати кредитування. Чимало фінустанов справді потребують нового капіталу. Нині ми вже є акціонерами УкрСиббанку та Райффайзен Банку й можемо стати акціонерами ще кількох, можливо, навіть державних. Частина нашої роботи – доприватизаційна підтримка держпідприємств. Як ми це робимо? Серед варіантів – взяти меншу частку, скажімо 10-20%, і надалі працювати з керівництвом для покращення управління ризиками та корпоративного управління. Згодом, за декілька років, ми допомагаємо організувати процес прозорої приватизації: продати банк на ринку чи знайти стратегічного партнера. Усе це, звісно, обговорюємо з Урядом.

Борг ПриватБанку НБУ по кредитах рефінансування перевищує 10 мільярдів гривень.  г Чи повернуться ці гроші? Як ЄБРР працює з проблемною заборгованістю?

Ми справді працюємо з проблемними кредитами, але нам потрібні відповідні закони. Якщо кредит є безнадійним, потрібно розуміти причину. Може, це шахрайство і гроші втрачено. Щось схоже сталося з ПриватБанком. Та інколи позика є неефективною просто тому, що бізнес намагається вижити, тоді він потребує реструктуризації і трохи більше часу. Можливо, позику брали терміном на 5 років, але, насправді, потребують 7 років для її виплати. Можливо, їм треба продати якісь активи. Однак важливо розуміти природу негараздів. Інколи краще знову провести перемовини, аніж тиснути на позичальника. Є хибне поняття: якщо ви не переглянули кредиту, то не втратили грошей. Часом найкращим способом повернути більшість коштів є перегляд позики. Це дасть змогу позичальнику перезапустити бізнес.

У випадку з ПриватБанком – його мали націоналізувати. Були істотні комерційні збитки, кредитування пов’язаних сторін тощо. Але очевидно: повернення грошей вкладників буде тривалим.

У розділі ЕНЕРГЕТИКА TRUMAN Report ми робимо акцент на видобуванні газу. Для досягнення стратегічної мети – енергетичної незалежності – Україні потрібні технології та інвестиції. ЄБРР співпрацює з НАК «Нафтогаз» для реформування компанії. Чи сприятиме це збільшенню залучення інвестицій у газовидобування?

Ми підтримуємо реформи, які спрямовано на створення прозорого газового ринку в Україні. Щоб він працював добре, транзит газу має бути незалежним. Це називають анбандлінгом. Анбандлінг фактично означає, в контексті директив ЄС Третього енергопакету, відокремлення транзиту. Видобування, виробництво чи дистрибуцію мають здійснювати окремі підприємства.

Як Україні досягти енергетичної незалежності? Насамперед, ви маєте виробляти більше газу або зменшити його споживання. Україна є однією з найбільш неефективних енергетичних економік у Європі. Йдеться не лише про збільшення газовидобутку з земних надр. А ще й про ефективну систему центрального опалення. Компанія, що постачає тепло, може скоротити енерговитрати до 60% після модернізації своєї мережі з генерації і розподілу тепла містом. Енергоефективність має важливе значення. Споживачам це може бути цікаво з огляду на те, що саме вони є платниками послуг. Їхньою основною метою для інвестицій в енергоефективні рішення має бути бажання платити менше.

Крім того, якщо ваша ціна регульована, а не ринкова, під час виробництва і продажу газу на внутрішньому ринку інвестори не виявлятимуть значного зацікавлення. Така бізнес-модель не є сталою. Прямі іноземні інвестиції потрібні цьому сектору, щоб з’явилися інновації, технології, ноу-хау і капітал.

Ви перебуваєте в робочій групі з приватизації, яку очолює міністр Саєнко. Наскільки систематичною є робота Уряду з запуску великої та малої приватизації?

Процес приватизації фактично провалився.

Попри це, нині є певний прогрес. По-перше, маємо ухвалений і підписаний Президентом закон про приватизацію. Він дозволяє Україні здійснювати приватизацію згідно з найкращими практиками. Активи більш не мають оцінювати за пострадянськими принципами, які дуже відрізняються від того, що шукають інвестори. Тепер можна використовувати англійське законодавство для укладання приватизаційних контрактів. Процес став прозорішим. Для успіху потрібна прозорість активів, які ви хочете приватизувати. Кожна компанія має труднощі, і краще бути відвертими одразу, аніж інвестор дізнається про них на стадії суду. Несподіванки в таких випадках завжди погані. Також вам потрібні прозорі покупці і прозорий процес. Оцінка компанії для приватизації – величезна робота для інвесторів, тож вони хочуть знати, що не марнують часу. Вони залюбки змагаються, але прагнуть знати, що гра є чесною і рівноправною.

По-друге, вам потрібно вдосконалити процес ухвалення рішень. З новою консультативною групою з приватизації він вже покращився. Час рухатися. Складається перелік підприємств, що підлягають приватизації. У робочій групі відбуваються дискусії. Сподіваюся на гарні результати, адже це буде головним досягненням для України. Щодо зростання інвестицій в країну, приватизація (якщо вона працює належним чином) є чудовим інструментом для повернення України на мапу для інвесторів.

Як Україні запевнити ЄБРР, що підтримувані ним зміни будуть успішними?

Ми намагаємося знайти рішення, які адаптовано до України. На мою думку, українці мають вражаючий талант і підприємницький дух. Питання в тім, щоб вивільнити його й дати людям відчути: їхні зусилля щодо запуску бізнесу не є марними. Щоб досягти успіху, треба тяжко працювати. Люди повинні знати, що завдяки тяжкій праці вони насолоджуватимуться її плодами. Саме в цьому ми намагаємося допомогти: покращити бізнес-середовище. Не лише для самих підприємців, а й для створених ними робочих місць та країни загалом.